Справа миколаївського бізнесмена Тітова лусне в суді, як мильна булька - адвокати

sergiyzvutyazny 19.01.2018 в 14:54

14950856_27f8c3aa.jpg

В «УНІАН» відбулась прес-конференція за участю адвокатів 5-ти громадян України, яких у рамках розпіареної справи було затримано 29 серпня 2017 року в місті Миколаєві. Зокрема, адвокат миколаївського бізнесмена Михайла Тітова і ще двох затриманих повідомив журналістам про численні факти зловживань та порушень закону зі сторони прокуратури, яка проводила слідство.

Повне відео з прес-конференції: https://www.youtube.com/watch?v=JGjTx14UDuQ&t=3s

«Ситуація, яку ми спостерігаємо навколо цієї справи дуже загрозлива, але на жаль, типова для вітчизняного сьогодення. Бачимо явні ознаки вибіркового правосуддя, політичного тиску, безкарності правоохоронців, які ведуть цю справу», – заявив Сергій Войченко, адвокат затриманих Михайла Тітова, Олега Коноваленка і Дмитра Леонова.  

«Нагадаю присутнім обставини справи, і з чого все починалось.  29 серпня 2017 року у Миколаєві була гучна «спецоперація» - тоді затримали п’ятьох громадян України. У затриманні брали участь співробітники військової прокуратури, СБУ - високі чини тоді пропіарились у ЗМІ про взяття під варту, начебто, небезпечних злочинців. Але саме затримання було абсолютно незаконним та безпідставним. Не було жодного доказу їхньої причетності до якихось злочинів, не було жодної причини брати підозрюваних під варту без можливості внесення застави - ніхто з них не збирався нікуди тікати, а деякі епізоди, які їм інкримінували, стосувались 2013 року. Більше того, статті, по яким намагалися обвинуватити затриманих, належать до підслідності поліції. Проте справу забрала  прокуратура і військова прокуратура України, які за законом не мають права цього робити, бо це не відноситься до їх підслідності. Далі, за рішенням Матіоса, справу передають з Миколаєва у Маріуполь, і затриманих перевозять у прифронтове місто – ще одне безглузде рішення, і грубе порушення прав людини та процесуального законодавства.

Чому справу вирішили розглядати у Маріуполі? Тоді як всі епізоди, свідки та інші особи, які мають відношення до справи, знаходяться за 500 км. На Миколаївщині. Окрім того, що це безглуздо, це ще й марнотратство, бо слідчі прокуратури, прокурори їздять на судові засідання, витрачаючи чималі кошти платників податків. Судді теж регулярно порушують процедури, нехтують аргументами сторони захисту, і приймають безпідставні рішення про тримання підозрюваних під вартою. Доказова база не витримує ніякої критики. Щодо свідків і потерпілих, то ми не побачили ще жодного, хто б міг розказати – коли, як і яким чином він потерпів від затриманих. Більшість так званих «потерпілих», взагалі, не знають жодного з затриманих, і не мали з ними ніяких справ, не вважають себе потерпілими, і відчувають тиск зі сторони прокуратури», - розповів адвокат.

На думку Сергія Войченка, ця справа ще й політично вмотивована, бо затриманим інкримінують якісь політичні уподобання, що не збігаються з президентською лінією.

«Коли генпрокурор Луценко представляв прокурора Миколаївської області Дунаса, він дав йому 3-4 місяці для розслідування цієї справі та передачі її до суду. Тому, напевно, і бачимо такий безлад і беззаконня - коли все робиться незрозумілими методами, з грубими порушеннями КПК і всіх норм моралі і здорового глузду. Рецепт прокуратури - зібрати міські чутки, і на основі цих чуток будувати свої обвинувачення. Жоден з 131 обшуків, жодна з 50 експертиз не дали ні вагомих доказів, ні законних підстав для висунення обґрунтованого обвинувачення. Докази, які наводить прокуратура, розсипаються одразу ж.

Натомість, за свідченням сторони захисту, прокуратура регулярно втручається в адвокатську діяльність. Останній приклад це створення проблем для адвоката одного з затриманих О. Пеліпаса - Володимира Тимошина, який не зміг приїхати на прес-конференцію. При тому, що сторона захисту всіляко підкреслює, що всі підозрювані і адвокати відкриті для нормальної співпраці, і ніхто не бажає йти на конфронтацію.

«Але, зважаючи на хід справи, ми будемо змушені подавати скарги у міжнародні інстанції. Також, ми очікуємо якнайскорішої передачі справи в суд, бо впевнені, що в суді ця справа лусне, як мильна булька», - підкреслив Сергій Войченко.

Адвокат іншого затриманого Бориса Серафімова, Вікторія Беліменко повідомила журналістам звістку, що буквально за день до прес-конференції Апеляційний суд Донецької області прийняв рішення змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт для її підзахисного.

«Сьогодні мій підзахисний Серафімов нарешті приїхав додому. Будемо сподіватись, що більше ніяких сюрпризів, нових «потерпілих», чи нових, «висмоктаних з пальця», претензій від прокуратури не буде, і підозрюваний, згідно з законом, зможе дочекатись суду у колі родини», - висловила надію Вікторія Беліменко. 

«Майже всі потерпілі, яких у суді представляє прокуратура, взагалі незнайомі з підозрюваними. Справа розслідується у стилі роману Агати Крісті «10 негренят», коли голос зверху постійно говорить і диктує, що і як треба робити – все робиться з порушенням закону, процесуальних норм. Затриманим інкримінують чи не половину статей КК України. Це суцільний фарс – коли суддя запитує у прокурора, чому саме ця стаття, а прокурор відповідає «прочитаєте про це в нарадчій кімнаті». Хіба це нормально! Не можна переслідувати людей лише за те, що вони думають не так, як хочеться владі, та опинились на шляху бажання зробити піар на гучній справі. Але сподіваємось, що закон і правда переможе, а ЗМІ і громадськість не дадуть здійснитись беззаконню». – підсумувала адвокат.  

P.S.На даний момент під вартою в маріупольському СІЗО залишаються двоє підозрюваних з п’яти раніше затриманих по справі – Михайло Тітов і Дмитро Леонов.

Прокуратура здійснює тиск на свідка по справі Пустовара

sergiyzvutyazny 31.01.2017 в 12:11

У п’ятницю, 27 січня, в Печерському районному суді міста Києва відбулося засідання, на якому мали бути заслухані показання Олександра Керницького, який начебто мав причетність до обставин затримання екс-начальника Черкаської поліції  Владислава Пустовара.

Із початком засідання свідок подав суду клопотання про перенесення слухань на пізніший термін, бо нещодавно втратив адвоката. Нагадуємо, що адвоката Валерія Рибальченка, який був захисником Олександра Керницького, вбито пострілом в голову ввечері 20 січня 2017 року. Докладніше про це: http://nv.ua/ukr/ukraine/events/vbivstvo-advokata-u-kijevi-pov-jazano-z-jogo-advokatskoju-praktikoju-chlen-asotsiatsiji-advokativ-515231.html

Суддя Світлана Шапутько, вислухавши клопотання свідка та взявши до уваги всі обставини, винесла рішення перенести слухання на кілька днів, а саме на 1 лютого.В поліції припускають декілька версій вбивства, одна з яких є професійна діяльність. Цю тезу підтвердив фахівець, член Асоціації адвокатів України Сергій Вілков в ефірі Громадського, який зауважив, що «Вбивство адвоката Валерія Рибальченко в Києві в ніч на 21 січня безпосередньо пов'язано з його професійною діяльністю». Звичайно, поки триває слідство, не можна із впевненістю стверджувати, яка саме справа стала для адвоката фатальною (якщо це взагалі вдасться встановити). Але сам факт вже насторожує колег по цеху, й далеко не кожен юрист візьметься за резонансну справу залишену вбитим. Якби-то не було, але прокуратура намагається скористатись моментом відсутності адвоката та змусити Олександра Керницького підписати угоду про визнання вини, так як доказів, зібраних під час слідства, може виявитись недостатньо для проголошення обвинувального вироку. І в цьому своєму прагненні, як демонструє увесь хід справи від початку, готова зайти далеко за межі дозволеного. Зокрема, перед початком засідання прокурор Андрій Паршутін намагався в кулуарах щось «розтлумачити» свідку Олександру Керницькому. Коли ж представники громадськості  і журналісти, які були поруч, поцікавились – навіщо правоохоронець це робить, то стали свідками гучної сцени, коли прокурор виправдовував своє право спілкуватись тет-а-тет із свідком бажанням «просто поспілкуватись».

Враховуючи ці обставини, складається враження, що таким чином прокуратура намагається тиснути на нього з метою отримання «правильних показань», які мали б довести причетність Пустовара до інкримінованого йому злочину.Але «правильні свідчення», які треба витискувати -  в правовому контексті є нічим іншім, як сфальшованими свідченнями.  А це вже злочин, і штовхати свідка на порушення закону – це корупція і беззаконня! Невже після революції гідності, прокуратура не знайшла кращих методів доводити розслідування до кінця, ніж тиснути на свідків у бажанні отримати потрібні докази!?

Але якщо методи прокуратури і не змінились, то українське суспільство, громадськість змінилися дуже сильно, і вже не дозволять як раніше маніпулювати фактами і людьми. Більше того, резонанс, який отримала ця справа, неодмінно вдарить по її замовникам, що намагаються жити по поняттям часів Януковича.  

Нагадаємо, що 10 листопада колегія суддів Апеляційного суду міста Києва винесла постанову про повернення обвинувального акту стосовно генерала поліції Владислава Пустовара до прокуратури, як такого, що не відповідає нормам діючого законодавства. Тим самим було підтримано попереднє рішення Печерського суду міста Києва від 12.09.2016 р. (справа № 757/36281/16-к, судове впровадження № 1-кп-656/16).
http://www.ukrpress.info/2016/11/14/apelyatsiya-vidhilila-skargu-prokuraturi-u-spravi-generala-pustovara/

Очільника Черкаської поліції Владислава Пустовара намагалися звинуватити у спробі дати хабар за погодження кандидатур своїх підлеглих. Але справа в прокуратурі не клеїлась із самого початку, кінці не зв’язувались один з одним,  та не було жодних доказів причетності генерала до незаконних дій. Подробиці: http://antikor.com.ua/articles/123579-sfaljsifitsirovannoe_delo_protiv_generala_politsii_pustovara_domuchali_do_suda